До повномасштабного вторгнення Григорій Фесенко був підприємцем - займався ритуальним бізнесом в місті Лиман, що на Донеччині. Нині він вже понад рік перевозить тіла полеглих захисників і захисниць України в рамках гуманітарного проєкту ЗСУ "На щиті".
Каже, це нині, те що він вміє робити. Працюють на волонтерських засадах - заробітної платні за це не отримують. Як розповідає Григорій перевезення тіл - це дуже складна праця, і морально, і фізично. Найважчими були евакуаційні рейси, коли доводилося перевозити багато тіл під час кризи з пальним - у червні 2022 року.
Також волонтер говорить, що важко здійснювати евакуаційні рейси у спеку, бо тіла починають розкладатися і відчутно той самий трупний запах, Додає, що пакети є щільними, не пропускають рідину, але вони пропускають запахи. Але попри це, ніщо не може зрівнятися з коридорами пошани, коли все село стає на коліна, віддаючи останню шану полеглому.
Заявки на транспортування тіла надходять до волонтерів "На щиті" напряму з Генштабу. Після цього тіла з пакетом документів, а також з розфасованими особистими речами військових видають у моргах і везуть до обласного моргу. Тіло передають представникам територіального центру комплектування, котрі і повідомляють родичів про загибель військового.
Бувають моменти, розповідає Григорій, коли все доводиться робити самостійно: завантажувати десятки тіл, звіряти дані, оформлювати необхідні документи і долати відстані в тисячі кілометрів. За рік автівка "На щиті" дуже зношується, оскільки проїжджає 250-300 тисяч кілометрів по неякісних дорогах.
Як воно транспортувати тіла полеглих військових, які є труднощі і виклики в процесі перевезення тіл, а також чому рідним загиблих так важливо отримати тіло полеглого - дивіться в інтерв’ю "Суспільне Вінниця" з Григорієм Фесенком - представником гуманітарного проєкту ЗСУ "На щиті", ГО "Бульдозер".
