Життя після трансплантації: що обіцяє держава

- Ми його везли туди фактично «вмираючий пацієнт» як казали білоруси. Зараз він посміхається, ходить на перев’язки.

Навесні 2018-го вінницький рятувальник Сергій Довгань захворів. Півроку лікарі не могли поставити діагноз. Що це рідкісна хвороба - синдром Бадді_Кіарі — тромбоз вен печінки - дізналися цьогоріч, влітку, - розповідає дружина рятувальника -Тетяна.

- Рахунок йшов на тижні. Набиралася рідина в легені, черевну порожнину.

Єдиним порятунком для Сергія була трансплантація печінки від трупного донора. В Україні таких операцій не роблять. Оперувати погодилися у Мінському центрі трансплантації органів і тканин. Суму, яку виставила лікарня — 125 тисяч доларів — виявилася непідйомною.

В Україні діє програма «Лікування важкохворих за кордоном», за якою лікування таких як Сергій, мала б сплатити держава. Писали листи до МОЗу, втім, безрезультатно — розповідає Тетяна.

- Від МОЗ не було ніякого фідбеку. Лише обіцянки, що колись там будуть гроші.., а в нас щодня стан Сергія - погіршувався.

Гроші Довгані збирали власними силами. Для порятунку чоловіка дружина Тетяна організувала марафон «Врятувати Сергія Довганя». 125 тисяч доларів родина таки зібрала, допомогли небайдужі - каже Тетяна Довгань.

- Це був марафон для мене і для всієї нашої родини. Просили, зверталися до всіх. Марафон був організований спільно моїми колегами та БФ “Подільська громада”. Але до того був такий марафон із пожежниками України. Вони в серпні провели змагання, вінничани доєдналися. І не тільки... Приходили такі суми з смс — "одужуй, друже". "Світлого майбутнього". Приходили гроші з різних кутків України, Волновахи - де та Волноваха, де Вінниця. Я тепер знаю, що в нас дуже багато друзів.

29-го жовтня Сергію зробили трансплантацію. Цієї п’ятниці буде місяць як він живе з «білоруською» печінкою. Втім, після трансплантації, родина знову зіштовхнулася з викликами.

- Підшити орган людині - це одна історія, а далі, що робити? По-перше, потрібно щотижня щодва тижні робити специфічний аналіз на такролімус. Щотижня-щодва з пробірками крові мусимо їхати до Києва, Запоріжжя або Харкова. Питання до МОЗ - чому черга не була прозорою? Чому жоден пацієнт не знав яким був у черзі? Чому має місце хамство? Що думає робити МОЗ з людьми, які своїм коштом пролікувалися, а тепер стикаються з низкою проблем?

  Зоряна Скалецька  - міністерка охорони здоров’я сьогодні на брифінгу відповіла так.

- Є питання — чому ця черга, дійсно, не може бути закодована, але відкрита, щоб кожен знав свій код і бачив, як просувається черга. Ми над цим будемо працювати, як технічно це можна зробити....

Після трансплантації у Сергія два дні народження — 3 лютого — дата у паспорті й 29 жовтня — день, коли Сергію пересадили печінку. Святкуватимуть обидва — каже Тетяна.