У Тульчині хочуть відродити парк “Хороше”
Очерети, бур’яни та городи — такий вигляд сьогодні має парк “Хороше” у Тульчині. Це все тут замість озер, фонтанів, скульптур та екзотичних рослин, — розповідає місцевий краєзнавець Владислав Вігуржинський.
- На території колишнього парку «Хороше» розміщувалось штучних 7 озер і приблизно 7 або 8 штучних островів. Був один острів на якому граф Потоцький і його нащадки ховали своїх улюблених собак: пес помирав і йому робили з білого мармуру оригінальну копію, а склеп з чорного мармуру.
Парк був закладений наприкінці 18 ст., позаду палацу Потоцьких на 10 гектарах, — додає краєзнавець.
- На сьогодні тут занепад, а якщо взяти 200 років назад, коли він починав будуватися, то тут був центр розваги — один із кращих в Україні на той час. А будували його Станіслав Потоцький та його дружина Жозефіна з роду Мнішеків, — розповідає Вігуржинський.
Земельна ділянка, на якій розташований парк є власністю Тульчинської громади, розповідає місцева землевпорядниця Ірина Сметанська. Додає, коштів на відновлення одразу всієї території — у міста немає.
- Дана земельна ділянка відноситься до земельно-рекреаційного призначення, тобто призначена для відпочинку населення, для туризму та для спортивного відпочинку, — каже Сметанська.
Аби відновити парк — місцеві створили громадську організацію «Ля Рош». З наступного року планують запрошувати художників, архітекторів та урбаністів. Разом розроблятимуть концепцію розвитку цієї території, — розповідає член організації Борис Савишен. Підрахували — для цього необхідно 350 тисяч гривень. Загальна вартість відновлення парку — 50 мільйонів. Тепер шукають спонсорів, — додає Савишен.
- Відновлення парку на сьогодні місцевій владі не посильно, тому що витрати тут дуже великі.... Крім коштів, потрібно провести ще велику дослідницьку роботу. Документи й матеріали по парку “Хороше” треба збирати по крупинках, — говорить Савишен.
До ініціативної групи долучився й Володимир Глухий. Показує фото. У 18 ст. тут були сосни та італійські тополі. Нині ж переважно дерева притаманні цій місцевості, — каже Глухий.
- Поки ми живемо, його треба відновити для майбутніх поколінь. Якщо ми встигнемо дожити до того часу, коли він буде відновлений — то, звичайно, що це велика справа буде в культурному плані, — додає Глухий.
