Півтора року в полоні айдарівейць Ігор Гайоха. Над ним та ще 17-ма захисниками та захисницями з 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Збройних сил України, росія розпочала показове судилище. Їм інкримінують міфічні звинувачується у “насильницькому захопленні влади, зміні конституційного ладу в псевдо «ДНР» та участі в терористичній організації”. Звинують та вимагають довічного позбавлення волі, не згадуючи, що вони військовополонені.
Торік у березні родині Ігоря повідомили про його загибель від мінометного обстрілу на Запорізькому напрямку. Було пряме влучання у вантажівку, в якій їхав Ігор. Згодом, ворог прийшов на поле бою і “добивав пострілами” поранених. Стріляли й у нього. Але, на щастя і після розстрілу йому вдалося вижити. Ввечері місцеві, які прийшли поховати загиблих - знайшли Ігоря. Його певний час переховували як жертву автотрощі в коронавірусному відділенні лікарні у Нікольському поблизу Маріуполя. Втім, хтось “доніс” про це окупантам. По нього прийшли з ФСБ.
Ігор Гайоха родом із селища Сєверо-Гундорівське на Луганщині, яке знаходиться за три кілометри від кордону з країною-терористом. На їхньому будинку завжди майорів прапор України. Ще до повномасштабного вторгнення Ігор мав активну патріотичну позицію — був учасником Майдану, виступав проти приходу окупаційної влади на рідну Луганщину, за що його переслідували, а родичів - росіяни внесли до розстрільних списків. Через свою проукраїнську позицію у 2014 родина переїхала на Вінниччину, а Ігор Гайоха - пішов добровольцем на фронт долучившись до “Айдару”.
Суспільне Вінниця поспілкувалося з його сестрою Галиною Гайохою, яка тимчасово за кордоном та веде щоденну боротьбу за повернення брата з полону.
