До війни Ігор Осадчук працював на посаді першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, тому був «заброньований» і міг продовжувати працювати на займаній посаді. Однак чоловік вирішив вступити до лав тероборони і йти захищати Батьківщину від російських загарбників. Військовий каже, що жодної хвилини не сумнівався, оскільки захист Вітчизни - це конституційний обов’язок кожного чоловіка. Каже, навіть не уявляє як ті, чоловіки, котрі виїхали за кордон під час війни, зможуть спокійно дивитися в очі тим, хто воював. Ігор Осадчук пройшов строкову службу в армії ще Радянського Союзу. Каже, цей досвід знадобився, оскільки основні навички та вміння пригадав. Але сьогодні сучасне українське військо розвивається за стандартами НАТО, тому довелося вчитися заново. Нині він - головний сержант окремого 171 батальйону 120 бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Як розповів боєць, роль сержанта в радянській армії і новій українській - дещо різниться. Наприклад, основне навантаження - фізичне, моральне і психологічне лежить на сержантах, тоді як офіцери у модернізованому війську в основному виконують роль менеджерів, зокрема очолюють підрозділи і забезпечують їх всім необхідним. Якщо порівнювати армію РФ і армію країн НАТО, то за словами Ігоря Осадчука, це як порівнювати "Жигулі" і "Мерседес" - між ними величезна різниця в підходах до ведення бою, військової підготовки і морально-психологічної підготовки. Перед тим як батальйон, де служить боєць, відправити на передову військові пройшли навчання: вивчали тактику міських боїв, пройшли вогневу підготовку на полігоні та опанували різні підходи ведення бою. Нині військовий воює на Донецькому напрямку, зокрема тримав оборону в районі Вугледара, Великої Новосілки, Павлівки та інших населених пунктів. Як розповідає військовий, найстрашніше на війні - це втрачати своїх товаришів. Після цього утворюється тяжка пустка на душі. Але попри втрати, як каже боєць, вони мають тримати позиції до останньої краплини крові. Найважчі бої були, коли українські військові тримали оборону Павлівки: обстріли росіян не припинялися, щогодини привозили "трьохсотих", десятки зниклих безвісти. Росіяни нещадно обстрілюють українські позиції практично з усіх видів зброї - від мінометів до авіації. Армія РФ має застарілу техніку ще радянських зразків, яка до того ж не є точною, на відміну від західних зразків зброї, які використовують ЗСУ. Але професійні військові, як каже Ігор Осадчук, в РФ є. Зокрема проти 171 батальйону 120 бригади ТРО ЗСУ у Павлівці воювала 155 російська бригада морської піхоти - там дуже професійні вояки. І як розповів І. Осадчук, деякі тактики і їхні методи вони брали й собі на озброєння - це в подальшому суттєвому зменшило втрати україської армії. Військовий наголошує, що російський народ має понести повну відповідальність за розв’язану війну проти України, оскільки він всі роки підтримував режим Путіна, не чинив спротиву після нападу Росії і на Україну і тому й платитимуть наступні покоління росіян величезні репарації та контрибуції українцям, так само як це десятиліттями робили німці після поразки у Другій світовій війні. Як воно - відбивати атаки загарбників, чи має місце гумор на фронті, чи є табу і забобони у військових, з якими наслідками екоциду зіштовхнеться Україна та інші держави чорноморського регіону, а також яка історична місія нині лягла на плечі українців - дивіться в інтерв’ю "Суспільне Вінниця" з головним сержантом окремого батальйону 120 бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Ігорем Осадчуком.
