Станом на 9 травня 2023 року представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими повернули з російського полону 2324 захисників та захисниць.
Як повідомила керівниця Центрального регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юлія Приймак, кожен обмін - це ціла спецоперація, тому деталі й умови обміну військовополоненими не повідомляють. Про те, що захисники звільнені рідні і близькі вже дізнаються після того як обмін успішно відбувся. На території України звільнених захисників і захисниць зустрічають представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими - усі, хто був залучений до обмінних процесів і перемовин. Першочергово звільненим надають інформацію про те, який стан нині в Україні, бо, оборонці в полоні не знають не тільки те, що відбувається з їхніми родинами, а й який стан в Україні. Для прикладу росіяни розповідають їм наративи своєї пропаганди, що держави України начебто вже немає. Тому представники Координаційного штабу одразу кажуть про те, що Київ - вистояв, що Україна повернула Херсон і що йде відвоювання українських земель.
Після цього захисників і захисниць годують і дають їм гарячі напої. Вже традиційно символом українських обмінів стали яблука. Потім звільнених українців везуть до шпиталю, де їх обстежують медики, перевдягають, харчують здоровою їжею та визначають лікування для кожного індивідуально. Також по прибуттю в шпиталь хлопцям і дівчатам видають нові мобільні телефони і картки, і таким чином вони можуть вже самостійно спілкуватися з родинами. Термін реабілітації в шпиталі визначається індивідуально для кожного. Також в медзакладі оборонці проходять військово-лікарняну комісію (ВЛК).
Якщо говорити про психоемоційний стан полонених, то враховуючи обмеження полону і той факт, що їм нав’язуються меседжі російської пропаганди, в першу чергу захисники дуже хвилюються за стан членів своїх родин. Тому вони виснаженні морально, психологічно, пригнічені, але ступивши на рідну землю вони щиро радіють і одразу телефонують близьким. Хтось від радості цілує рідну землю, хтось плаче, хтось посміхається, хтось співає гімн, хтось вигукує "Слава Україні!".
Перший дзвінок додому полонених є дуже зворушливим, оскільки рідні спочатку не розуміють, що відбувається. Деякі рідні навіть не знають, що їхні захисники і захисниці взагалі живі. Родичам про деталі обміну не повідомляють, оскільки це суперечить правилам обміну. Тому що буває, що обміни і зриваються і переносяться чи змінюється час.
Як розповіла Юлія Приймак, перше що цікавить рідних полонених - це місцезнаходження оборонців. Але про це родичам не кажуть в інтересах самих оборонців. Також вона зазначила, що дуже часто вдається повернути тих, хто був безвісти зниклим і не обліковувався як військовополонений.
До реєстру Національного інформаційного бюро потрапляють всі оборонці, які є безвісти зниклими, яких розшукують родини та сповіщення по яких надали військові частини. Це загальний реєстр розроблений ще на початку повномасштабної війни відповідно до міжнародного законодавства. Облікування оборонців відбувається по-різному в залежності від ситуації: до уваги беруться свідчення Червоного хреста, інформація від командирів чи побратимів. Щодо з’ясування точного облікування рідні можуть напряму звертатися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Для України немає різниці, як обліковується оборонець - повертають всіх. У Координаційному штабі є більше можливостей - його представникам простіше зкомунікувати, наприклад, з військовою частиною і швидко отримати відповідь, в штабі є домовленості з адвокатурою, котра допомагає і супроводжує безкоштовно родини оборонців. Досвід України щодо повернення військовополонених є безпрецедентним у світі. Тому що відповідно до Женевської конвенції обміни полоненими мають відбуватися після повного завершення бойових дій і підписанням мирової угоди чи капітуляції. На сьогодні Україна робить все, щоб повернути всіх ще до Перемоги.
Детальніше про повернення українських захисників і захисниць - дивіться в інтерв’ю "Суспільне Вінниця" з керівницею Центрального регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юлією Приймак.
