Здається, карантин «викристалізував» людей, — журналістка UA: ВІННИЦЯ Ольга Орел

Здається, карантин «викристалізував» людей, — журналістка UA: ВІННИЦЯ Ольга Орел

19 тра. 2020

Карантин змінив умови роботи новинарів UA: ВІННИЦЯ, з’явились захисні комбінезони й маски, дезінфекція рук і робочих приміщень стали звичними. 

Про те, як вплинув карантин на роботу новинарів Суспільного Вінниччини, ми розпитали журналістку новин Ольгу Орел.

Що змінилось під час карантину у новинах?

— Наразі перший випуск новин на телебаченні виходить у ефір  о 13:00, потім маємо ще три виходи - 17:00, 19:00, 20:30. На UA: Українське радіо Вінниця  маємо чотири випуски - о  7:00, 12:00, 17:00, 20:00. У пріоритеті COVID і все, що з ним пов’язано. Ми, як завжди, працюємо за стандартами, дотримуємось балансу — подаємо перевірену інформацію і намагаємось зробити це оперативно. Посилаємось на людину, яка компетентна у темі. На жаль, зараз багато посадовців стали більш закритими — хтось просто відмовляється коментувати, хтось трубку не бере, хтось переадресовує до іншого. Ми рук не опускаємо, бо для наших глядачів важливо отримати чесну інформацію, а у медіапросторі наразі багато маніпуляцій. Також ми завжди намагаємось знайти і не карантинні теми, бо життя триває.

Чи готові люди розповідати про події не пов’язані з карантином?

— Є люди медійні і не медійні, незалежно від обставин. Соціально активні завжди готові до співпраці. Були і є такі, що бояться - «бо це телебачення». Легше і швидше йдуть на контакт у районах і селах. Там охочіше діляться інформацією, показують, розказують. Люди вільніші, напевно. Так було ще до коронавірусу. Зараз ми майже не їздимо у райони, частіше записуємо коментарі телефоном чи просимо відео з місця подій в учасників — розуміємо, що так безпечніше в умовах карантину.

Робоча атмосфера змінилась?

— Ми завжди працювали у комфортній атмосфері. Гамірно, завзято, емоційно — так було і так є. Якщо говорити про коронавірус — нема страху їхати у «червоні зони», ми готові. На жаль, є певна закритість, важко прорватись куди б ми хотіли.

Новини наживо — норма сьогоднішніх ефірів. Чи були випадки, коли зміст сюжету змушував хвилюватись?

— Вважаю, що всі новини мають транслюватись у прямому ефірі — енергетика і настрій завжди передається глядачам, ми говоримо про те, що відбулося тут і сьогодні. У мене було кілька випадків, коли важко читати підводку після сюжету, йшлося про війну, втрати, біль. Всі ми люди, важко втриматись від емоцій.

Який контент може розчулити журналістку?

— Пам’ятаю сюжет про переселенців, мами хворих на діабет дітей збирали допомогу у зону ООС тим, хто не зміг виїхати. Жінки поділились мріями про повернення у свої домівки. Мені болить тема війни, турбує, що у новинах почали забувати про загиблих.

Чи змінились вінничани за час карантину?

— Не можу сказати, я не аналізувала. Нещодавно робила сюжет про відкриття ринків, думала, буде багато негативних емоцій. Проте, все було чемно — і продавці, і покупці зазначали, що складно, але ситуація потребує певних заходів для убезпечення, так відбувається у всьому світі. Я б сказала, вінничани мають європейський підхід до карантину, мені це подобається. Безумовно, є відсоток людей, які не обмежують себе ні в чому, їм байдуже. Здається, карантин «викристалізував» людей. Ті, хто був соціально відповідальним, до прикладу, годували тварин-безхатьок, такими і залишились. Бо тваринам потрібна їжа незалежно від карантину. І людей, які готові надавати допомогу стало більше.

Що робитимеш після карантину?

— Те, що й робила. Зайвий раз переконалась, що дуже люблю свою роботу. Кожен день сюрприз, не знаю, чим він закінчиться. Завдяки роботі, я не відчула карантинних обмежень.