Команда Суспільне Вінниця перемогла в конкурсі «Acting for survivors»
Команда Суспільне Вінниця перемогла в конкурсі «Acting for survivors», оголошеному Офісом віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції для представників/-ць національних та місцевих медіа до щорічної Міжнародної акції «16 днів проти насильства». Суспільне Вінниця представляла журналістка Юлія Бараболя з інтерв’ю зі звільненим з російського полону медиком Юрієм Армашем.
«Я хочу, щоб про злочини росії почули якнайбільше людей, — каже журналістка Суспільне Вінниця Юлія Бараболя. — Юрій Армаш розповів про страшні й жорстокі події. Я відчувала його емоції, ніби “проживала” це разом з ним. Як на мене, важливо зберегти такі свідчення».
Читайте також: Кандидат у президенти США — російський пропагандист: нове розслідування Суспільного
Також Юлія Бараболя взяла участь у тренінгу «Особливості публічного висвітлення випадків Сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК): уникнення стигматизації та ретравматизації під час комунікації з постраждалими», організованому Офісом віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції спільно з Національною спілкою журналістів України, Громадською організацією UA Experts та за підтримки UNFPA, (Фонду ООН в галузі народонаселення).
Для сайту Суспільне Вінниця Юлія Бараболя розповіла про те, як знаходить героїв, чим керується в роботі та з ким радиться перед записом інтерв’ю.
Про перше інтерв’ю зі звільненим із російського полону
— Вперше я працювала з цією темою тоді, як повернули з полону азовця Марка Нартовського. Про обмін ми отримали інформацію ввечері. Як чергова діджитал-групи, я почала шукати у списках людей з Вінницької області і так знайшла маму Марка. Я не мала ніякої інформації про нього, просто знала, що він із Жмеринки і що повернувся. Написала мамі о восьмій вечора, вона відповіла ближче до 23-ї. Тоді я з нею говорила до першої ночі, вона була настільки щаслива, настільки втішена всім, все розповідала про сина. У нас одразу налагодився контакт і вже за два дні, мені зателефонував Марк і сказав, що готовий до розмови. Пам’ятаю дуже добре нашу зустріч. Мною «трясло», я відчувала відповідальність перед сильною людиною, яка стільки всього вже пройшла у такому юному віці, два тижні тому повернулась з полону. А він підійшов, усміхнений, обійняв мене і каже: «Дякую, що ви нас чекали».
Про зустріч з Юрієм Армашем
— Коли звільнили Юрія Армаша, я теж спочатку спілкувалась з його мамою, а потім вже з ним. Мама розповіла мені про сина і ми домовились, що коли він повернеться додому, зможемо з ним зустрітись.
На наступний день після розмови з мамою, Юрій зателефонував і сказав, що готовий до розмови. Через два тижні ми зробили текстове інтерв’ю, а потім і відеоінтерв’ю записали. Юрій — медик, його росіяни приводили на кожен допит, він бачив, як катують полонених. Сказав мені, що до інтерв’ю не згадував все, а під час нашої розмові ніби знову це пережив, йому було важко.
Я намагалась все-таки знайти у розмові й надію, позитивні спогади. Ми говорили про взаємопідтримку полонених, Юрій згадував, скільки імен треба було запам’ятати, щоб передати вісточку рідним. Для полонених дуже важливо знати і розуміти, що в Україні їх чекають. Мені здається, саме на силі цих людей ми маємо робити акценти, говорити більше про людські якості. Насамперед я хотіла розкрити особистість — чим займався до повномасштабного вторгнення, як складалось цивільне життя і потім вже говорити про полон.
Про підготовку до інтерв’ю
— Коли робиш матеріали з людьми, що повернулись з полону, розумієш свою відповідальність. Для мене важливо було підготуватись, щоб не завдати шкоди співрозмовнику, врахувати всі можливі ризики від оприлюднення інформації, яка може бути небезпечною для тих, кого ще не звільнили. Тому я знайшла експертів, які можуть надати фахові консультації, звернулась до Координаційного штабу. Вони порадили дати звільненим з полону хоча б два тижні, щоб оговтатись від пережитого, а вже потім можна публікувати інтерв’ю. Я дотримуюсь рекомендацій. Не женусь за популярністю і хайпом, щоб просто бути першою. Моральні зобов’язання для мене важливіші, ніж велика кількість переглядів. Наші інтерв’ю мають хронометраж від 15 до 25 хвилин — у цей час треба вкласти найголовніше. Це дуже відповідально — тому ми знову радились з експертами.
Про довіру до Суспільного
— Мені було приємно, що і Юрій, і Марк до виходу матеріалів Суспільного ні з ким із журналістів з інших видань не спілкувались. Як на мене, це ознака того, що вони довіряють Суспільному і саме нам готові відкритися. Я відчуваю, що маю робити такі інтерв’ю і надалі, щоб суспільство знало, якою ціною виборюється наша свобода, щоб показати нашу повагу усім захисникам, щоб, можливо, допомогти своїм респондентам повернутися до життя.
Читайте також: Попри повітряні тривоги: Суспільне презентувало у Києві продовження епізоду «Какая разніца»
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Нагадаємо, телеефір Суспільне Вінниця можна дивитись і онлайн. Оперативні новини від Суспільне Вінниця — на сайті Суспільне | Новини та у соцмережах: