Про етноцид і дискримінацію ромів, проблеми спільноти й шляхи їх розв’язання — Анжеліка Бєлова в інтерв’ю «Межі»

Про етноцид і дискримінацію ромів, проблеми спільноти й шляхи їх розв’язання — Анжеліка Бєлова в інтерв’ю «Межі»

7 кві. 2023

Новий випуск програми «Межі» — з ромською активісткою, президенткою громадської організації «Голос Ромні» Анжелікою Бєловою.

Про злочини росіян проти ромів під час повномасштабного вторгнення, неприпустимість дискримінації за етнічною ознакою на шляху до євроінтеграції та як українське суспільство взаємодіє з ромською спільнотою — дивіться в інтерв’ю ведучої проєкту Лариси Волошиної з Анжелікою Бєловою на місцевих каналах Суспільного Мовлення та ютуб-каналі Першого. 

Про етноцид ромів Анжеліка Бєлова знає з історії власної родини, яка належить до сервіцької етнічної групи ромської національної меншини — українських ромів, які жили на території України: її прапрабатьки народилися у Комишувасі (Запорізька область). Під час Другої світової війни її прабабуся, яка не була етнічною ромкою, ховала всю свою родину у великій ямі за будинком, коли німецькі окупанти розшукували ромів. 

«Ці події дуже сильно вплинули на ромську громаду, на ромську культуру. Наприклад, моя бабуся вже не знала ромської мови, тому що коли ховалися від німецьких окупантів, їй батько заборонив їм говорити ромською, щоб не видати себе на вулиці. Проте мова дуже важлива в комунікації з твоєю громадою, тому нам важливо відновлювати нашу культуру, важливо зберігати нашу національну ідентичність. Тебе можуть ідентифікувати за зовнішністю, але якщо ти розмовляєш ромською мовою, тоді немає сумнівів, що ти — ром, але також важлива і твоя власна самоідентифікація».

На думку Анжеліки Бєлової, наразі російські окупанти продовжують практики німецького націонал-соціалістичного режиму.

«Абсолютно жахлива нещодавня історія вбивства великої ромської родини із Макіївки Донецької області. Було вбито трьох дітей: одного, семи і дев’яти років, їхню матір і чотирьох дорослих. Підозрюють, що це зробив ПВК вагнера. росія зараз продовжує практики й традиції націонал-соціалістичного режиму», — вважає Анжеліка Бєлова

Команда Суспільного дякує за сприяння у фільмуванні інтерв’ю Закарпатському обласному краєзнавчому музею імені Тиводара Лигоцького.

Читайте також: «Ми всі українці різного етнічного походження», — кримчак В’ячеслав Ломброзо в інтерв’ю «Межі»

Проєкт «Межі» покликаний розповісти про силу та єдність українського народу. Спікери програми — українці, різні за національним походженням, культурою та місцем проживання — доводять на власному прикладі, що лише прийняття різності може забезпечити перемогу України над росією. Це лідери думок, журналісти, історики, дослідники, активісти, правозахисники та культурні дієвці. Щоп’ятниці скорочену версію «Межі» можна подивитися о 20:45 у всеукраїнському проєкті-марафоні «Суспільне. Спротив». Онлайн переглядайте інтерв’ю проєкту — на ютуб-каналі Першого. Щонеділі о 16:30 на місцевих каналах Суспільного. Онлайн-трансляція — на сайтах філій.

Суспільне Мовлення — єдине медіа в Україні, яке регулярно виготовляє проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. У 2019 році був створений Координаційний центр мовлення національних меншин. Команда Центру збирає інформацію з усіх куточків України про найважливіші для кожної спільноти події, виклики та проблеми, прагне створити середовище рівності, толерантності та плюралізму нацменшин.

Нагадаємо, Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві телерадіокомпанії та супутниковий телеканал Суспільне Новини. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах