15 липня у телеефірі філій Суспільного з’явилося міжрегіональне шоу «Ранок на Суспільному» — в одній програмі історії та події всієї України. Технічну взаємодію і координацію проєкту забезпечує команда у Києві, а рубрики, сюжети та включення наживо роблять 46 кореспондентів і відеографів з областей. Вінниччину представляє Ольга Ціпсанова.
Читайте також: Суспільне радіо — лідер із виконання мовного законодавства
Спеціальна кореспондентка UA: ВІННИЦЯ Ольга Ціпсанова у журналістиці вже понад десять років. Працювала у новинах, вела прямі ефіри, каже — кожне слово має бути виваженим, а якщо немає натхнення, краще взагалі нічого не робити. Всеукраїнський ефір проєкту «Ранок на Суспільному» для Ольги — це відповідальність, командна робота і додатковий бонус для її героїв, бо «всі родичі побачать».
Олю, чим керуєшся у виборі тем?
— Усі сюжети й рубрики, які я готую для глядачів, — це про мене. Щоразу, як ми вивчаємо якусь тему, я відкриваю щось і для себе, потім несу це додому, перевіряю, експериментую. А якщо хтось із глядачів побачив пораду, яка йому саме зараз потрібна, і скористався нею — це те, заради чого я працюю.
І «Батьківський чат» так з’явився?
— Так (усміхається). Маю двох синів — семи та шести років. Тому й рубрику «Батьківський чат» обрала. Знаю, як важливо розуміти потреби дітей і вміти на них реагувати. Коли проводимо опитування — вінничани діляться своїм досвідом виховання дітей. Потім усі ситуації розглядає експертка-психологиня і радить, як уникнути помилок, що треба проговорити, розповідає, які наслідки можуть мати різні методи виховання у дорослому житті.
Чим особлива твоя кулінарна рубрика?
— Наш гастрогід Олена Павлова досліджує саме подільську кухню, розповідає про традиції, нагадує, звідки походить той чи інший продукт. От про коренеплоди, наприклад, чи борщ із вишнею. Такого смачного борщу я ще не їла. Також Олена нагадує про забуті назви звичних страв. От всі думали, що «уха» то юшка, а насправді — щерба.
Чому щерба?
— Так козаки її називали. «Ще риба».
Є і нові рубрики?
— Так, з осені стартувала рубрика про рослини. Якось я купила собі додому троянди у пікіруванні для висадки — вони були втричі дорожчі, ніж звичайні кущі на базарі. Але жодна гілочка не всохла і всі кущі зацвіли того ж року. Коли придумувала нову рубрику, згадала про це. Ми любимо затишок і красу на веранді, балконі чи присадибній ділянці, але не завжди знаємо, як обрати саджанці чи у який ґрунт висадити деревце. Експерти нашої рубрики підказують, як досягти бажаного результату.
Що ще, крім рубрик, ви показуєте глядачам?
— Історії людей. Я шукаю цікавих героїв, іноді це навіть мої родичі й знайомі. Буває, спілкуєшся з людиною давно, а які у неї хобі й не здогадуєшся. Таким крутим героєм був учитель, музикант, різьбяр — Анатолій Цимбалістий. Він для мене відкрився і я його відкрила для всіх сусідів. Після ефіру йому дзвонили і казали «Дядя Толя, ви такий крутий, а ми й не знали».
Також ми робимо подієві сюжети: яблука зі смайликами, музей космонавтики, вінницький трамвай, історія виникнення анестезії, грудне вигодовування. З героями зараз трохи складно. Люди бояться до себе запрошувати, я теж не хочу людей наражати на небезпеку, тому більше працюємо на свіжому повітрі.
Всеукраїнський ефір передбачає прямі включення з регіонів, як ви їх організовуєте?
— Я люблю чіткі завдання. Якщо все сплановано, я викладусь на 1000%, якщо подієво і терміново — я горю, але теж все зроблю. Працюємо у парі з відеографом. У нас жіноча команда — я і Світлана Рогозіна. Ми постійно у зйомках, а потім ще монтаж. Зізнаюсь, я дуже педантична у роботі, мені потрібні добірні кадри, тому, якщо є можливість Світлані попрацювати з монтажем, а я можу включитися сама, то сама і включаюся в ефір «Ранку на Суспільному».
Як розподіляєте обов’язки на виїздах?
— У нас так склалося, що обов’язки ділимо навпіл. Світлана до цього сама відповідала за зйомки, працювала у студії. Тепер на зйомках інколи обоє керуємо, розпитуємо, виставляємо кадр. Ми вже так спрацювалися, що іноді вона може поставити запитання спікеру. Обоє запальні, емоційні, і одна одну доповнюємо, гасимо, заспокоюємо. Ми завжди знімаємо у дві камери, я часто стою за другою — на загальних кадрах. Вчимося обидві. Якщо мене цікавить матеріал — я готова й у вогонь, і в воду. Якщо знаю, що кінцева картинка буде класна, поїду за сотні кілометрів, устану о п’ятій ранку.
Бувають екстремальні ситуації на зйомках?
— Заради того, щоб розкрити тему, я готова зробити багато — якось гострим шкребком чистила заднє копито коня, цей кінь міг спокійно мене копнути, але я в ту мить думала, пишеться чи не пишеться звук (усміхається).
Читайте також: Цієї суботи — завершальний у 2020-му випуск проєкту «Відтінки України»
Як працюється у великій міжрегіональній команді?
— Я багато вчуся, дивлюся, як працюють інші журналісти, засвоюю нові навички. Зараз починаю зі сценарного плану, а потім йду на зйомки. Я завжди розумію, що хочу отримати на виході, як можна розкрити героїв. Ми навчилися робити коротко і про найголовніше. Показую свою роботу рідним і друзям — якщо їм хочеться передивлятися й вони можуть переказати побачене (особливо діти), — то все правильно, я впоралась. І моя робота буде цікавою всій Україні. Добре, що нам ставлять чіткі завдання, підказують і дають поради колеги з центральної дирекції, добре, що радяться з нами. Ми всі працюємо на один ефір і на один результат. Це велика відповідальність. Ми не чіпляємо ярликів, не нав’язуємо своєї думки, а руйнуємо стереотипи. Мені це дуже подобається.
Що запланувала на найближчий час?
— Хочу долучитися до міжрегіональної рубрики «Історії у будівлях», маю цікавий задум. Будемо робити новорічні рубрики. Хочеться зробити багато всього, але для цього потрібні ще кілька людей у команду (усміхається). Я ніколи не спиняюсь на досягнутому, хочу креативити. Коли зроблю щось класно, цього ефекту мені вистачає на два дні, а далі хочу зробити щось краще — й шукаю нового.
Нагадаємо, рубрики й сюжети з Вінниччини для програми «Ранок на Суспільному» можна переглянути на фейсбук-сторінці та ютуб-каналі Суспільне Вінниця.